Голос історії / 10 грудня: народилась Ірина Павлівна Невицька, штурм Майдану // ВІДЕО

Ірина Невицька


1886 року - народилась Ірина Павлівна Невицька — українська письменниця Словаччини, громадська діячка, перша серед літераторів Закарпаття жінка-прозаїк та перша в історії краю жінка-політик.

Відігравала значну роль в культурному житті Словаччини: видавала перший жіночий календар, заснувала український журнал «Слово народу». Псевдоніми – Анна Новак, Анна Горіяк. Дівоче прізвище – Бурик.

Народилася Ірина Невицька у селі Збудська Біла на Лабірщині (Східна Словаччина).

Батько — Павло Бурик, український інтелігент, випускник Будапештського та Віденського університетів, гімназійний професор, і мати — вроджена Анна Ковалицька, походили з родини священників.

Своїм дітям (в сім’ї виростали старший брат Ірини Павло і молодша сестра Ольга) батьки прищеплювали любов до віри предків, слова та народної пісні. Немало зусиль вихованню онуків доклала бабуся по батькові, яка особисто зналася з О. Духновичем, слугувалася у навчанні його букварем, граматикою М. Лучкая, творами О. Павловича. За твердженням А. Волошина, «родинний дім Павла Бурика був домом духу щиро руського».

Жила в м. Пряшів та Стара Любовня. Закінчила німецьку школу, потім навчалась в Пряшівському університеті, але його не закінчила. Деякий час жила в містах Чичава, Удол та Ужгород. З 1922 року і до смерті жила в Пряшеві. Перші твори друкувала в журналах «Неділя» та «Наука». Автор книжок «Правда побідила» (1924), «Дарунок» (1929), «Матій Куколка» (1968,1994). Написала також кілька драматичних творів, з яких потім була складена п’єса «Боже Провидіння».


Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)


За відсутності шкіл з рідною мовою навчання, початкову освіту Невицька отримала в німецькій школі, а горожанську — в угорській. Згодом шістнадцятирічною студенткою Пряшівської семінарії вийшла заміж за богослова, відомого культурного діяча Пряшівщини, письменника і народовольця Омеляна Невицького.

Після розпаду Австро-угорської монархії О. Невицький ініціював заснування у Старій Любовні першого народного органу закарпатських українців — Руської Народної Ради під гаслом злуки з Україною. Згодом О. Невицький емігрував до Америки, після чого Ірина Невицька поселяється в Пряшеві, де організовує «Союз руських жін», а у 1930 році стає ініціатором заснування місцевої «Просвіти». У 1931-32 роках — редагує газету «Слово народа» — першого у Східній Словаччині часопису, що виходив українською літературною мовою.

У 1933 році будучи визначною письменницею Ірина Невицька переїжджає до Ужгорода та поринає в громадсько-політичне життя краю. Вона засновує жіночу секцію при товаристві «Просвіта», входить до Першої Руської Центральної Народної Ради, очолює Жіночий союз, як член центрального проводу УНО бере безпосередню участь у підготовці та проведенні виборів до Сойму Карпатської України.

Ірина Невицька авторка першого закарпатоукраїнського історичного роману «Правда побідила» про добу переслідування християнства. Із малої прози заслуговують уваги її оповідання «Дарунок», «Буря», «Подорож», та вершиною літературного дару Невицької-прозаїка стала повість «Пригоди Матія Куколки», яка частинами надходила до юних читачів зі сторінок журналу «Пчілка».

Померла 21 листопада 1966 р. у Пряшеві.


Революція Гідности


До другої річниці Революції гідності: чим жив Майдан 10 грудня 2013-го року (з архіву "Голосу Свободи")


Майдан.Що відбувалося у

Будинку профспілок 10 грудня 2013 року (ВІДЕО)

Олег Тягнибок: Майдан переходить в режим облоги фортеці


twitter.com facebook.com