Голос історії / 15 грудня: народилася Ганна Собачко-Шостак

Ганна Собачко-Шостак

1883 року – у селі Скопці на Полтавщні (нині – Київщина) народилася Ганна Собачко-Шостак, художниця, майстриня декоративного розпису.

Полтавщина початку ХХ ст. відзначалася багатьма центрами декоративно-прикладного мистецва. Тут виникають учбові майстерні вишивки, які очолювали достатньо відомі художники. Так, у селі Вербівка працювала футуристка Олександра Екстер та кубофутурист Казимир Малевич.

1810-го у рідному селі Ганни Собачко поміщиця Анастасія Семиградова заснувала килимарську майстерню. Керувати нею запросила художницю-модерністку Євгенію Прибильську, яка оцінила вироби та малюнки молодої майстрині й всіляко сприяла її професійному розвитку та популяризації її творчості. Вишивки та панно Ганни Собачко 1913-го експонувались на виставках у Петербурзі та Києві, 1914-го – у Берліні, Парижі та Москві.

роботи Ганни Собачко

“В роботах української художниці Ганни Собачко ми бачимо свіжість і яскравість, – писала Олександра Екстер, – що є визначальними для духу молодих слов`янських народів”.

Протягом 1920-х твори українки, виконані у техніці акварелі та гуаші потрапили на виставки до Франції, Чехії, Великобританії.

1932-го Ганна Собачко разом з родиною переїхала до селища Черкізово, що під Москвою. Працювала на фабриці набивних тканин. За її ескізами та малюнками тут виготовляли тканини, робили вишивки та килими.

За оформлення українського павільйону на Всеросійській Сільськогосподарській Виставці (нині ВВЦ) у Москві їй присудили звання майстра народної творчості і включили до Спілки художників СРСР.

роботи Ганни Собачко

Майстриня продовжувала виставляти свої роботи за кордоном. «Не вам, а нам у вас треба вчитися, – говорив французький художник Анрі Матіс, побачивши роботи майстрині на виставці у Парижі, – адже ви маєте велике національне мистецтво і унікальне народне мистецтво Ганни Собачко».

(За матеріялами УІНП)

Василь Ємець

1890р. - народився Василь Ємець — бандурист-віртуоз, бандурний майстер, історик, письменник.

Народився на Слобідській Україні в козацькій родині — Костя та Марії Курахович.

Музичні здібності, любов до української пісні передалися Василю від батька й матері. У їхній родинній оселі навіть стояв фонограф (з 1899 р.), на якому записували народні пісні. Хлопець виростав серед народних мелодій, особливо його захоплювала гра сліпих кобзарів. Навчаючись у старших класах гімназії, він на власноруч зароблені гроші купив собі бандуру в Київського майстра А. Паплинського.

В 1908 р. почав вивчати гру на бандурі у кобзаря Івана Кучугури-Кучеренка.

Перший його публічний виступ відбувся 6 грудня 1911 року в Охтирці (тепер Сумська область). Цей виступ мав надзвичайний резонанс і ледь не завершився виключенням Василя з гімназії, бо він співав «Розриту могилу» Тараса Шевченка. Від виключення з гімназії врятувало те, що на вчительську раду, де розглядався цей «скандальний інцидент», він представив «Кобзаря» Т.Шевченка — з позначкою «Дозволено цензурою».

У 1911 році Василь Ємець вступає до Харківського університету на природничий відділ фізико-математичного факультету. У вільний від навчань час створює кобзарську групу і навчає гру на бандурі студентів, а також виступає у харківському кінотеатрі «Зєркало жізні» у перервах між фільмами. Цього року влітку він уперше почув кобзарський ансамбль сліпих кобзарів під керівництвом І. Кучеренка в Охтирці, що породило ідею створити такий ансамбль зрячих бандуристів.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Влітку 1913 року на запрошення Миколи Богуславського прибув до Катеринодару, де організовував «Першу кубанську кобзарську школу». Ця подорож в 1913 р. та наступного літа заклали основу для майбутнього розквіту кобзарської музики на Кубані. Ансамблі та гуртки бандуристів були закладені в усіх українських планаках-станицях на Кубані. Понад 50 бандуристів Кубані мали можливість вивчати гру на бандурі у Василя Ємця.

Закінчивши Московський університет 1917 року, він повернувся в Україну (на Чернігівщину), де 1917–1918 — вчителював у м. Сосниці (тепер Чернігівська область).

Січень 1918 р. — у складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова.

Березень-квітень 1918 р. — служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР

У 1918 році за сприяння гетьмана Павла Скоропадського організував колектив з 8-ми бандуристів, який називався Кобзарський хор. Цей колектив став основою Київської капели бандуристів.

1920 року Ємець емігрує до Берліна, де ремонтує свою бандуру, студіює музику в Берлінській консерваторії та пише працю про кобзарів. Концертує по Карпатській Україні, Франції.

1934 року Василь Ємець переселився до Франції і на довгий час зупинився в Парижі, де брав участь у концертах французьких музичних товариств та по приватних домівках, які улаштовувала Федерацією французьких артистів. 1937 переїжджає в Канаду. Багато концертує по всіх великих містах США та Канади. 1940 — переїхав до Голівуду, США. Помер у 1982 році.

2013р. - До другої річниці Революції гідності: чим жив Майдан 15 грудня 2013-го року (з архіву "Голосу Свободи")

twitter.com facebook.com