Голос історії / 17 жовтня: народився генеральний підскарбій, перекладач, український письменник Яків Маркович

Яків Маркович


17 жовтня 1696 року[/b] - народився Яків Маркович, генеральний підскарбій, перекладач, український письменник — автор єдиного в своєму роді щоденника, який він вів протягом рівно половини століття (з 1717 і до 1767 рр.) на тодішній українській літературній мові з ознаками північно-українського діалекту.

Яків Маркович народився на Полтавщині, походив з української старшинської сім’ї, спорідненої з гетьманськими родами.

У 1720-х роках він був наказним лубенським полковником, а в 1740-х роках —генеральним підскарбієм. Учився в Киево-Могилянській академії під безпосереднім керівництвом ректора Феофана Прокоповича, з яким підтримував дружні стосунки майже все життя. Академію закінчив 1713 р. Маркович писав слов’яно-українською, латинською і польською мовами прозові та віршовані твори, зокрема на мотиви псалмів, а також композиції на теми проповідей: «слів» Іоанна Златоуста та ін. отців Церкви; перекладав з латини, залишив цінні «Генеалогічні замітки». Його цікавили проблеми розвитку землеробства, садівництва, виноградарства, бджільництва у козацьких і старшинських господарствах, промислів та ремесел, торгівельного скотарства, розширення торговельних зв’язків Гетьманщини з Правобережною Україною, Запорозькою Січчю, Росією, Кримом, Польщею і країнами Західної Європи.

Мав власне велике зібрання книг, які ретельно читав. Був читачем таких книг давньої української літератури, як «Синопсис», приписуваний Інокентію Гізелю, «Liutnia Apollinowa» Лазаря Барановича, «Alkoran Mahometów» Іоанікія Галятовського. З філософської літератури читав Декарта, Буддея, Бекона. Згодом засвоїв французьку мову і був читачем тодішньої західно-європейської газетної й журнальної преси, а також творів Фенелона, Роллена, Вольтера та ін.


Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)


Маркович писав прозові та віршовані твори, зокрема на мотиви псалмів, а також композиції на теми проповідей: «слів» Іоанна Златоуста та ін. отців Церкви; перекладав з латини, залишив цінні «Генеалогічні замітки». Його цікавили проблеми розвитку землеробства, садівництва, виноградарства, бджільництва у козацьких і старшинських господарствах, промислів та ремесел, торгівельного скотарства, розширення торговельних зв’язків Гетьманщини з Правобережною Україною, Запорозькою Січчю, Росією, Кримом, Польщею і країнами Західної Європи.

У своєму визначному щоденнику Яків Маркович дав широку картину життя, побуту, економіки, класових відносин, загальнокультурних і літературних інтересів тодішньої козацької старшини.

Щоденник Марковича виданий був спочатку в Москві 1859 р. онуком автора, потім О. М. Лазаревським в Києві в 3-х томах (К., 1893—1897) і В. Модзалевським у 1913 р. в Києві — Львові (IV-й том). Повністю ця дорогоцінна пам’ятка досі ще не опублікована.

twitter.com facebook.com