Голос історії / 5 січня: народився Стефан Кульженко, перші українські банкноти

Стефан Кульженко

1837 року 5 січня – в містечку Баришівка на Київщині народився Стефан Кульженко, друкар, книговидавець, один із найуспішніших підприємців свого часу.

Походив із козацького роду, рано втратив матір. З 1840-го мешкав у Києві. Через фінансову скруту не зміг закінчити духовне училище при Софійському соборі. Випадково зазирнувши в книгарню, став учнем при друкарні угорця Йосипа Вальнера. У своїх спогадах Стефан Кульженко так описав свої враження від відвідання книгарні: «Коли я увійшов у першу кімнату, мої очі мимоволі розбіглися. Вся вона являла собою магазин картин: великих і малих, в рамках і без рам, різних розмірів і кольорів. Нічого подібного у своєму юному житті я ще не бачив і стояв приголомшений, не знаючи, що відповісти на питання якогось пана, що стояв переді мною. Це був сам Вальнер».

Виявив кмітливість та вправність і своє подальше життя пов’язав із друкарською справою. Завдяки працелюбству, діловій хватці та вмінню знаходити спільну мову з людьми пройшов шлях від самих низів до київського купця 2 гільдії та одного з найвідоміших у Російській імперії видавця.

Довгий час орендував друкарню Івана Давиденка, яка мала найсучасніше обладнання. Незабаром відкрив на Хрещатику невеличкий магазин канцелярського приладдя. На зароблені кошти придбав ділянку землі на вулиці Пушкінській, закупив за кордоном нове устаткування і в серпні 1880-го відкрив власну друкарню – триповерховий будинок із підвалом (згорів у 1941-му). Постійно розширював підприємство, освоював все нові й нові технології.

Одним із перших в Україні застосував спосіб плоского друку – літографію, освоїв друк кольорових фотоілюстрацій. На високому рівні випускав найскладніші видання, став отримувати престижні замовлення, склав конкуренцію найбільшим видавництвам Петербурга, Москви, Варшави. Друкував газети «Киевское слово», «Заря», «Киевская газета», ряд журналів. Випустив понад 1 тисячу назв книг. Серед найбільш відомих видань: «Киев теперь и прежде» М. Захарченка (1888), «Собор св. Владимира в Киеве» І. Александровського (1898), збірник творів українських письменників «На вічну пам’ять Котляревському» (1904), альбоми з видами Києва, Одеси, Парижа.

При друкарні існувала школа для дорослих, а також хор, в якому Стефан Кульженко співав разом із робітниками. За його участі постало «Товариство допомоги працівникам друкарської справи».

Потрапив до списку 300 найуспішніших підприємців, укладеному для ювілейного альбому до 300-річчя царствування дому Романових.

Помер 29 січня 1906-го в Києві, похований на старому Байковому кладовищі.

100 карбованців

1918 року 5 січня – в УНР з’явилися в обігу перші українські банкноти – карбованці. Національну валюту Українська Центральна Рада запровадила Третім універсалом. У грудні 1917-го першу партію 100 карбованцевих купур із серійним номером 185 віддрукували у типографії Василя Кульженка. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками» – через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартухах.

Автором оформлення цього грошового знака був Георгій Нарбут.

Він оздобив купюру орнаментами в стилі українського бароко XVII-XVIII століть та зображенням тризуба (родового знаку князя Володимира Великого). Напис «100 карбованців» на купюрі був чотирма мовами – українською, російською, польською та єврейською. На знак пошани до найбільших націй, які жили на території України.

Внаслідок стислих термінів друку та неуважності працівників друкарні уся серія грошей виявилася з перевернутим реверсом. Неякісний друк, відсутнісь належного захисту на банкнотах сприяли появі фальшивих грошей. Невдовзі цю купюру припинили випускати.

twitter.com facebook.com